 26
квітня 1986 року в Україні трапилася наймасштабніша техногенна катастрофа
сучасності - аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Вночі о
1.23 (за московським часом, що діяв тоді в УРСР) на 4-му енергоблоці
Чорнобильської АЕС в результаті серії теплових вибухів був зруйнований реактор.
Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище, це
зокрема ізотопи урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів),
цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30
років), стронцію-90 (період напіврозпаду 28 років). За розрахунками експертів,
сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 млн. кюрі, що рівнозначно
наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму.
Радіоактивна хмара, що утворилася
в результаті аварії, пройшла над європейською частиною колишнього СРСР
(Україна, Білорусь, Росія), Східною Європою, Скандинавією, Великобританією і
східною частиною США.
Радіоактивними нуклідами було
забруднено понад 145 тис. кв. км території України, Республіки Білорусь і
Російської Федерації - близько 5 тисяч населених пунктів в цих країнах; з них в
Україні - 2218 селищ і міст з населенням приблизно 2,4 млн. осіб. Влада СРСР два тижні замовчувала
масштаби аварії, яка стала найбільшою техногенно-екологічною катастрофою
сучасності. 19 вересня 1986 на прес-конференції для радянських і іноземних
журналістів про аварію на ЧАЕС було заявлено: 2 осіб загинули в момент аварії,
29 померли пізніше, на стаціонарному лікуванні - 11 осіб.
Населення попередили про
небезпеку зараження з великим запізненням. Перше офіційне повідомлення по
телебаченню зробили лише 28 квітня. До цього часу підвищення радіаційного фону
уже зареєстрували в Швеції - за ізотопним складом радіоактивної хмари фахівці
визначили, що сталася аварія на атомній станції.
 25 квітня 1990 року Верховна Рада
СРСР офіційно визнала, що попередня інформація про масштаби катастрофи є
результатом брехні і неправильної оцінки масштабів аварії. За інформацією СБУ
України, до 1991 року Чорнобиль забрав життя 12 тисяч громадян СРСР, в
основному військовослужбовців. Радянські органи влади надали в МАГАТЕ
неправдиві відомості про викид в атмосферу 3% радіоактивних речовин, тоді як
реальний викид становив 60 - 80%.
В 1986-1987 роках в роботах з
ліквідації наслідків катастрофи взяли участь близько 600 тисяч осіб. 200 тис. з
них отримали підвищені дози опромінення.
За офіційними даними загалом
внаслідок Чорнобильської аварії потерпіли близько 5 млн. осіб, з них понад 2,6
млн. українців, у тому числі більше 600 тис. дітей.
Після аварії на Чорнобильській
АЕС з потерпілих районів евакуювали 116 тисяч мешканців. Ще 230 тисяч були
переселені із зараженої зони.
Ядерна
аварія на Чорнобильській АЕС увійшла в історію людства як найбільша, масштабна
радіоекологічна катастрофа ХХ століття. Проблеми, породжені нею, не мають
аналогів і відрізняються від інших відомих у світі природних та техногенних катастроф.
Вони досі є проблемами сьогодення і, нажаль, будуть нагадуватимуть про себе й
нашим нащадкам.
Населені
пункти Чорнобильської зони відчуження на Васильківщині.
Луб'янка
Село має давню історію та відоме з XVII
сторіччя. У селі існувала Свято-Миколаївська дерев'яна церква. Час будівництва
церкви невідомо. Село Луб'янка знаходиться на відстані 36 км від міста Поліське
(районний центр). У середині XX сторіччя в селі проживало близько 1000 чоловік,
і була восьмирічна школа. Існують відомості, що Луб'янка була центром
гончарства в даному районі.
Після аварії на ЧАЕС (у 1986)
році населення було переселено в нове село Луб'янка у Васильківському районі
Київської області. Село було побудовано спеціально для переселенців з
Чорнобильської зони відчуження.
Варовичі
Село Варовичі розташоване в 20 км
від районного центру Поліське (Хабне), за 12 км від залізничної станції Вільча.
Село відоме з першої половини XVIII століття. У селі була церква святої
мучениці Параскеви. Церква була побудована в першій половині XVIII століття. У
1906 році в селі Варовичі була побудована і освячена нова Свято-Духівська
церква, до якої були приписані села Ковшилівка, Рудня та Варовицька
Буда.
Переселення населення села було
здійснено у 1986 році в село Плесецьке (Васильківський район, Київської
області). Інформацію
підготувала методист РМК Поліщук Є.В. | 
