 26 лютого в Плесецькій ЗОШ відбулася лінійка пам'яті аварії на Чорнобильській АЕС. В ній взяли участь всі учні та педагогічний колектив школи.
Метою заходу було поглиблення знань учнів про аварію на ЧАЄС, виховання співчуття до чужого болю; почуття поваги, вдячності і пам'яті до сторінок історії України.
Мовчать слова, як квіти обеліскам,
Радіаційна зона не зника.
Живих вшануймо і вклонімось низько
Сльозина болю по щоці стіка.
Обминути цю дату в історії нашої країни не можна ніяк. Вона торкнулася обпеченим крилом більшості жителів України, Європи. Не минула ця біда і наших односельців, які теж брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на станції. В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. У 2016 році годинник життя відраховує 30 років Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на
нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.Ми завдячуємо життям людям, які першими прийняли на себе страшний удар, який завдала людству ядерна енергія, що вийшла з під контролю. 30 років пройшло з тієї страшної квітневої ночі, коли горіли земля і небо, коли крізь шалений ураган пломеню зловісно блиснуло пекельне жерло четвертого реактора,коли українські хлопці не відступили з лінії вогню, ціною свого життя врятували усіх нас і власною смертю смерть попрали. В останні квітневі дні вся Україна згадує героїв, які своїми життями оплати життя мільйонів у трагічні дні, місяці, роки чорнобильського лиха. |
