МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ВІДДІЛУ ОСВІТИ ВАСИЛЬКІВСЬКОЇ РДА

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Грудень » 4 » Вітаємо!
21:17
Вітаємо!

6 грудня - День Збройних Сил  України, свято чоловіків – чоловіків, які захищають спокій наших домівок, лицарів, здатних завжди підставити своє сильне плече чарівній половині людства.

Щиро вітаємо всіх чоловіків  з Днем Збройних Сил України та бажаємо Вам незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров’я та звершення всіх ваших мрій і побажань.

Зі святом Вас – чоловіки! 

Історична довідка

Історія українського війська сягає тих древніх часів, коли тодішні мешканці земель сучасної України вперше змушені були взятися за зброю, щоб боронити життя і свободу своїх близьких, свого народу і суспільства.
        Вся історія державності України тісно пов'язана утворенням і розвитком тих чи інших військових формацій, які забезпечували державний лад, захист і безпеку громадян як від зовнішніх агресорів так і від внутрішніх.
        В часи Київської Русі основу українського війська складали князівські дружини і народне ополчення — загони самооборони тих чи інших населених пунктів, в ті часи кожний дорослий чоловік мав право і часто був зобов'язаний носити зброю.    
        В ординські часи частина жителів України потрапляє під ясак (військову повинність) і служить в ординському війську, в той час як інші борються з ігом, утворюючи численні козацькі загони, по типу партизанських.
        У XIV–XVI ст. чоловіки служать у складі війська Великого князівства Литовського, Московської держави, потім Речі Посполитої і навіть Кримського ханства. Крім того, на основі самоорганізованих загонів самооборони починається формування козацького війська, яке пізніше у документах отримало назву Військо Запорізьке Низове.
        Саме особовий склад Війська Запорізького відіграє вирішальну роль у Визвольній війні 1648–1657 рр. українського народу середини XVII с. під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Після проголошення союзу з Московським царством 1654 року, Військо Запорізьке починає все більше асимілюватися із військовими силами Московії.
       З посиленням гніту царату Українське козацьке військо втрачає свою колишню могутність. Цьому сприяє ліквідація указом імператриці Катерини ІІ Гетьманщини, як українського державного утворення, та зруйнування 1775 року Запорізької Січі, що була справжнім оплотом українського козацтва. Тепер із українців Наддніпрянщини комплектується значна частина особового складу новоутвореного Чорноморського імперського флоту та армії.
      Після падіння Російської імперії на українських землях утворюються численні військові формації, в тому числі Армія УНР, загони Вільного козацтва, Українська Повстанська Армія батька Махно, а також Червоне козацтво. Останнє стає основою збройних сил УСРР і СРСР.
     Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності та пізнішого розпаду Радянського Союзу, Україна як незалежна держава успадкувала одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки.
       24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств — Міністерства оборони України.
        З 24 серпня 1991 р. під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9293 танки і 11346 бойових машин), бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1100 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2600 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 700 тисяч чол.
       Уряд України приступив до створення Збройних сил. Характерними ознаками того періоду були одночасне формування правової основи діяльності Збройних сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування. Крім того, становлення Збройних сил України супроводжувалося значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки.
       6 грудня Верховна Рада України приймає надзвичайно важливі для військового будівництва закони − "Про оборону України” і "Про Збройні Сили України”. Того ж дня було затверджено текст Військової присяги, яку в залі Верховної Ради першим склав Міністр оборони України генерал-полковник К.П. Морозов.
      Закон "Про оборону України” виходив з того, що Україна прагне до мирного співіснування з усіма державами, незалежно від їх соціально-політичної та економічної орієнтації. Виходячи з принципу оборонної достатності, у Законі формулювалися загальні положення про оборону України, правові основи діяльності органів державної влади та управління щодо забезпечення оборони України, а також положення, що стосуються стану війни, воєнного часу, мобілізації, територіальної оборони. Спеціальний розділ Закону був присвячений Збройним Силам України.
        На ті ж роки припадає й реалізація ядерного роззброєння України. Воно є однією із найзначніших історичних подій кінця ХХ-го сторіччя. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.
       Так були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил) тощо.
       Протягом останніх років Кабінетом Міністрів України на виконання Указу Президента України і відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України проведено Оборонний огляд. Під час його проведення вперше було здійснено комплексну оцінку стану й готовності Збройних Сил України, інших складових Сектору безпеки і оборони України до спільного виконання завдань гарантування безпеки й оборони держави, уточнено довгострокові перспективи їх розвитку, визначено потреби в матеріальних, фінансових та людських ресурсах для забезпечення захисту національних інтересів.



Переглядів: 711 | Додав: RMK | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Відділ освіти

Освітянські сайти

Ми у Facebook

Профосвіта вчителя

2019/2020 н.р

Корисні посилання

 pedpresa.com

Захист прав дітей

Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Архів записів